Етап попереднього розслідування для підозрюваного починається з моменту порушення слідчими органами кримінальної справи .  Розрізняють попереднє розслідування у формі попереднього слідства або в формі дізнання. Етап попереднього розслідування є найбільш важливим в кримінальному процесі, тому що звинуваченням в особі слідства, потерпілого, з одного боку, відбувається збір і закріплення доказів, допит свідків,  експертизи, визнання вини особи в конкретному злочині, з іншої ж – сторони захисту в особі підозрюваного / обвинуваченого, адвоката вибирається правова позиція у справі, прогнозується бажаний результат, проміжна й остаточна тактика захисту від пред’явленого обвинувачення. Для сторони захисту цей етап має свої особливості, тому що в умовах таємниці слідства, тобто відсутності повної інформації про зібрані докази, подальша робота слідства у кримінальній справі, адвокату спільно з підозрюваним, обвинуваченим необхідно виробити лінію поведінки, яка в змозі привести до максимально благополучного результату в остаточному рішенні суду – вирок. Тактика адвокатського захисту

На стадії попереднього розслідування діє принцип змагальності сторін. Основна функція захисту спрямована на доведення обставин, що підтверджують невинність обвинувачуваного, або на пом’якшення покарання, на характеристики особистості обвинуваченого, на вивчення обставин, що дозволяють уникнути кримінальної відповідальності. Спочатку адвокат виробляє разом з підзахисним тактику захисту у кримінальній справі. Захисник після визначення тактики збирає всю необхідну інформацію щодо цієї справи, досліджує матеріали справи, експертизи, привертає до справи фахівців, які згодом беруть участь в суді. При аналізі наявних в доступі матеріалів справи, протоколів слідчих дій, протоколів допитів потерпілого, свідків, спільно з підзахисним адвокат повинен сформувати і запропонувати найбільш правильну позицію у справі, що дозволяє досягти бажаного результату. При цьому важливо розуміти, що іноді при оцінці всіх ризиків по окремих категоріях кримінальних справ для мінімізації подальшого покарання, довірителем може бути прийнято рішення про визнання, повному або частковому, своєї провини. Дане рішення і наступні дії безумовно вимагають контролю з боку адвоката. Особливість етапу попереднього розслідування полягає в тому, що він, по суті, є підготовкою боку захисту до подальшого судового процесу. Найчастіше правильною тактикою буває не поспішати з поданням органам слідства своєї позиції у справі, з тим щоб не дати можливість органам попереднього слідства спростувати її, використовую при цьому відповідні важелі. Безумовно, захист на етапі попереднього розслідування вимагає від адвоката величезного досвіду, психологічної підготовки, знання тактики і особливостей ведення слідства у конкретних категоріях справ.

Дії адвоката на етапі попереднього розслідування

Захисник допускається до участі в справі після підписання з довірителем (або родичами, іншими особами) угоди і пред’явлення слідчому ордера і посвідчення. З цього моменту будь-які слідчі дії з підозрюваним виробляються тільки за участю конкретного адвоката. Участь захисника можливо в період дослідчої перевірки, або з моменту фактичного затримання. Згідно з діючими нормами  слідчий зобов’язаний роз’яснити обвинуваченому його право самостійно вибрати собі захисника, при необхідності за згодою обвинуваченого повідомити його родичам або близьким людям, що потрібно подбати про вибір захисника. Захисник має право брати участь у допиті підозрюваного, обвинуваченого і в інших слідчих діях, що проводяться з його участю, а також знайомитися з протоколами слідчих дій, вироблених з участю обвинуваченого або самого захисника, з документами, які пред’являлися або повинні були пред’являтися обвинуваченому. Він має право ставити запитання допитуваним особам, робити письмові зауваження з приводу неправильності чи неповноти записів у протоколі слідчих дій. Закон не передбачає участь захисника лише в тих слідчих діях, які проводяться без участі обвинуваченого. З того моменту, як захисника допущено до участі в справі він має право на побачення з обвинуваченим в разі знаходження його під вартою без обмеження тривалості і кількості таких побачень. При цьому обов’язковою вимогою є відсутність перешкод в спілкуванні з адвокатом перед першим допитом. Участь захисника носить добровільний характер. Обвинувачений в будь-який момент може зажадати відмови від захисту або заміни захисника.

Обрання запобіжного заходу

На даному етапі у кожній кримінальній справі постає питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного, обвинуваченого. Безумовно, найбільш важкою є взяття під варту, вона обирається судом на підставі клопотання слідства, якщо є підстави збрехати, що обвинувачений сховається, або продовжить свою злочинну діяльність, або буде загрожувати іншим учасникам процесу. Дії захисту на даному етапі спрямовані на обрання найбільш сприятливою запобіжного заходу щодо обвинуваченого, спростування доводів слідства про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховуються тяжкість злочину, особу підозрюваного, вік і стан здоров’я, сімейний стан, рід занять та інші обставини. Важливим на даному етапі є і вже певна правова позиція у справі стороною захисту, можливо відшкодований збиток, визнання, часткове або повне, провини. На даній стадії необхідний оперативний збір та долучення до матеріалів справи будь-яких документів, які б свідчили про відсутність необхідності в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. В результаті дій професійних захисників можливо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, особистого поручительства, підписки про невиїзд і інші, не пов’язані з позбавленням волі. При цьому найчастіше про обраного запобіжного заходу залежить результат у справі, розмір і вид покарання. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається на певний термін (один або два місяці). Подальше продовження запобіжного заходу відбувається також в суді за клопотанням органів слідства з обов’язковою участю сторін и захисту – адвоката, обвинуваченого – і матеріалів справи, які свідчать про можливість обрання м’якшою запобіжного заходу. Постанова про обрання запобіжного заходу, постанову про продовження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту протягом 3-х днів оскаржується в касаційному порядку до вищестоящого суду.