Отримати вихідні допомоги та виплати при звільненні з посади повинен будь-який співробітник підприємства. Його розмір зазвичай прирівнюється до суми середньомісячної зарплати. Така виплата вихідної допомоги та виплати при звільненні або скороченні зберігається аж до моменту офіційного працевлаштування. Однак слід пам’ятати, що звільнений працівник повинен знайти нове місце роботи протягом двох місяців. Виплати можуть здійснюватися і на третій місяць, але тільки в тому випадку, якщо відразу після втрати робочого місця співробітник звернувся на біржу праці і протягом 14 днів йому не змогли підібрати підходяще місце.
Згідно з нормами ТК, вихідна допомога при звільненні сумісника виплачується так само, як і в ситуації з основними працівниками.
Вихідна допомога та виплати при звільненні сумісникам при скороченні дорівнює розміру середньомісячного заробітку. Однак виплати на час пошуку роботи не поширюються. Невиплата вихідної допомоги при скороченні або звільнення сумісника пояснюється тим, що у нього є офіційне робоче місце. Чи всі сумісники мають право на компенсацію? Всі, крім співробітників, влаштованих на термін менше 60 днів, а також сезонні працівники. Останнім підприємство зобов’язане виплатити двотижневу вихідну допомогу при звільненні. Розмір виплат чітко прописаний в контракті.
Вихідна допомога декретникам при ліквідації так само, як і основним співробітникам, покладено в розмірі середньомісячного окладу. Крім цього, жінкам в декреті передбачена компенсація за час відпустки, яка не була використана. Потім з трудовою книжкою, де стоїть позначка про звільнення, жінка повинна звернутися до соціального фонду страхування, законом про який їй належить мінімальна допомогу.
Трудовий кодекс говорить, що вихідна допомоги та виплати при звільненні має бути виплачено співробітнику в день його скорочення. Якщо ж з якихось причин він був відсутній на робочому місці, всі виплати проводяться протягом наступної доби.